Як зменшити використання хімії під час обприскування

Як зменшити використання хімії під час обприскування

Сучасне сільське господарство неможливо уявити собі без застосування засобів захисту рослин. У витратах на одну тонну сільськогосподарської продукції засоби захисту рослин можуть займати 20-30%, а якщо рік несприятливий, то й усі 50% витрат на виробництво культури.

Робота з мінімізації використання препаратів під час обприскування ведеться дуже активно, надмірне їх використання не тільки підвищує собівартість, але й призводить до погіршення показників ґрунту.

Проблеми обприскувача, що виникають під час роботи:

1)       Швидкість руху трактора. У машинах із механічним регулюванням робочого тиску зі зміною швидкості змінюватиметься норма внесення робочого розчину на одиницю площі (у разі зниження швидкості норма витрати на гектар збільшуватиметься, під час пришвидшення — знижується). Тому для успішного обприскування механізатору необхідно не допускати зміни швидкості під час роботи.

2)      Погода. Ігнорування погодних умов — одна з найсуворіших помилок сільхоздрібників під час роботи з обприскувачами. Якщо температура буде вищою за 25 °C, а вологість — нижче ніж 40%, розчин випарується, не досягши рослини. Якщо ж, навпаки, температура буде нижчою, а вологість вища, то обприскування стане неефективним через змішування з водою та зниження концентрації розчину. І, звичайно, перешкодою слугує сильний вітер: якщо його пориви вище ніж 7 м/с, то розпилюваний препарат знесе за межі поля. Оптимальними умовами, за яких ефективність роботи СЗР буде максимальною: температуру повітря 12-20 °C, вологість 60-80% і швидкість вітру до 5 м/с.

3) Час. Практика останніх років показала, що часовий проміжок роботи на обприскувачах краще зміщувати в бік темної пори доби: з 19-20 години вечора до 9-11 ранку, коли стихає вітер і спадає спека. І, якщо немає сильної роси, обприскування здебільшого теж відбувається вночі.

4)  Точність. Під час роботи обприскувача часто виникають зони нерівномірного оброблення: на одному — пропуски, на іншому — повторне внесення СЗР.

Найефективнішим методом боротьби з цими проблемами є використання системи паралельного водіння:

1. У всіх сучасних агронавігататорах є функція вимірювання швидкості руху техніки, що дасть змогу механіатору дотримуватися заданого швидкісного режиму.
2. Функція їзди паралельними лініями дає змогу рухатися, орієнтуючись тільки на зображення монітора. Що дасть змогу успішно проводити обприскування в темну пору доби або за поганої видимості.
3. Підвищення точності роботи обприскувача. Сучасні професійні системи паралельного водіння обладнуються антенами з частотою 5-10 Гц, що дає змогу підвищити точність обприскування від проходу до 30-40 см, а з використанням комплексів автопілота до 20 см.
4. Можливість повторного обприскування за даними раніше маршруту.

На цей момент на ринку представлена величезна різноманітність gps-каназівник, проте, всі вони складаються з двох основних компонентів: монітор (бортовий комп'ютер) та антена (приймач). Найшкідніші моделі курсоуказів Trimle і Teejet комплектуються патч-антененами (частота 1 Гц), які не підходять для обприскування, тому на вітчизняному ринку агронавігації з'явилися продукти, в яких дорогий бортовий комп'ютер замінений на більш дешевий, але не менш функціональний і продуктивний планшет (при цьому антену вони використовують із частотою 5-10 Гц). Прикладом такої системи паралельного водіння є ASNA.