Як боротися іззоною? Практичні рішення

На думку вчених, справжні причини сухості є не тільки яскраве сонце та спека, а також безсистемне використання ґрунтів, невмисне розпашування степів і вирубування лісів, що призводить до розвитку ерозії та руйнування структури ґрунтів, унаслідок чого вони перестають утримувати в собі атмосферну вологу. 

У процесі семінару були також названі конкретні причини нестійкості рільництва до опадів, серед яких недостатнє проведення господарства вологонакопичувальними засобами; нераціональне розміщення сортів без урахування їх сухостійкості; недостатня передпоєвне оброблення ґрунту; вкрай недостатнє застосування добрив.

Знизити несприятливий вплив програм, на думку експертів, покликана, зокрема, Адаптивно-ландшафтна система рільництва, розробляється вченими СумаДУ та фахівцями нашого підприємства на основі використання сучасної бази даних і раніше проведених досліджень. Вона являє собою цілий комплекс агрономічних заходів щодо підіймання рільництва з використанням екологічно безпечних технологій рослинництва та відтворення родючості ґрунту.

Протистояти впливу несприятливих погодних умов можна лише в тому разі, якщо цілеспрямовано, систематично та повсюдно використовувати комплексні програми боротьби з засухами, які розроблені на основі новітніх наукових досліджень і підкріплені вже наявним практичним досвідом передових господарств. 

Для боротьби ззоною застосовують комплекс агротехнічних і меріоративних заходів, спрямованих на посилення водопоглинальних і водоутримувальних властивостей ґрунту, на затримання снігу на полях.

З агротехнічних заходів боротьби найбільш ефективна основна глибока запорошка, особливо ґрунт із сильно ущільненим підпахотним горизонтом (каштанові, солонцеві та ін.). На ґрунтах, розташованих на схилах, мають проводитися спеціальні прийоми оброблення ґрунту, що регулюють поверхневий потік: запашка поперек схилу; контурна пахота (за горизонталями); прийоми, що змінюють мікрорельєф поверхні пашні.

Для зменшення випаровування вологи ґрунт на парах і широкорядних посівах необхідно тримати в пухкому стані, не допускаючи утворення ґрунтової кірки. З цією метою застосовують боронізацію, шлейфування, культивацію, обробку міжрядів тощо.
Велике значення мають також прийоми для знищення бур'янів, регулювання сніготиння, внесення добрив, проведення передпосуттєвої підготовки ґрунту та сівання в найстисненіші терміни.

Ефективне поєднання посіву озимових культур, які добре використовують осінні опади та стійких до весняно-річнихсот, з посівом ранніх ярових зернових, які потребують осаду в першій половині літа, а також із посівами кукурудзи, проса, сорго та інших пізніх культур, що використовують осади другої половини літа та порівняно легко переносять весняну спеку. У посушливих районах важливу роль відіграє впровадження сухостійких сортів сільськогосподарських рослин.

З інших агротехнічних заходів у боротьбі ззонами позитивне значення має освоєння правильних сіво-перевертів із чистими парами в посушливих і зайнятими парами в краще зволожених районах. Чиста пара (з кулісами) у посушливих районах прирівнюється до полів із вологозарядковим поливанням (полівши для створення запасів (заряджання) води в ґрунті).

З меїоративних заходів боротьби велике значення мають полезахисне лісорозведення, збереження й розширення водохранних лісових масивів.

Серед найпоширеніших прийомів — перехід на більш 35-стійкі сорти та гібриди, зменшення проходів техніки полем, а також встановлення зрошення

Практикуйте ранній посів, після культивації або дискування ґрунту проводьте боронування або прикочування ґрунту, після посівів теж бажано прикочувати. Точно такі ж операції виконують і восени. Після збирання пшениці або кукурудзи ми відразу дискуємо ґрунт, щоб дощ добре просочували землю.

Досвідчені аграрії дотримуються агротехнологічних прийомів: більше боронують і культивують, під час першої можливості виходять у поле та сіють. Отже, волога з ґрунту не витрачається даремно.

«Чачність регіону вже не сіє кукурудзу, тому що вона дає низьку врожайність — за 3-4 т/га немає сенсу Сіяти. Хтось садить соняшник, хтось дивиться на сорго, яке дає 4-5 т/га, але вимагає удвічі менше вологи. А його можна використовувати й у кормах, і експортувати. Поки ця культура займає невелику площу, але ми плануємо неабияк збільшити обсяги. Крім сорго, ми дивимося на тритикалі», — кажуть підприємці. Частково через кліматичні зміни аграрії почали звертати увагу на більш пізні гібриди польових культур і на ретельну підготовку ґрунту. Також, на його думку, все залежить від регіону, в якому сіють — у центральному та північному регіоні все може вирішувати гібрид і правильна підготовка ґрунту, а в південних — вже не обійтися без зрошення.

У господарстві «Запоріжжя-Агро» на території на 18 тис. га сіють бобові та технічні культури. Водночас розробляють технології під кожну окрему культуру і за потреби коригують її, вибирають адаптовані сорти, використовують енергоощадні технології. У планах — встановити зрошувальні системи, погоджуватися про аренде землі на тривалий період, щоб мінімізувати ризик, і відведення під зрошення чималої кількості земель під найприбутковішими культурами.

Крім зрошення та вибору гібриду виходом із ситуації може стати добір спеціальних препаратів, які допоможуть рослинам подолати погодні стреси. Так, деякі господарства стали більше використовувати спеціальні різновиди фунгіцидів, які допомагають рослинам легше переносити погодний чинник. Це дає змогу стабільно утримувати показники врожайності 100 ц/га кукурудзи, соняшника — 37 ц/га, гороху — 50 ц/га.